Граніт – природний камінь магматичного походження з унікальними фізико-механічними характеристиками. Матеріал має високу міцність і унікальні естетичні характеристики, тому вважається уособленням стилю і довговічності. Він широко використовується в будівництві, зовнішньому облицюванні будівель, інтер'єрних декоративно-оздоблювальних роботах.

Походження

Гранітні родовища, що залягають під осадовими породами, сформувалися на стику тектонічних плит. Розплавлена магма під тиском піднімалася через тріщини в земній корі, поступово остигаючи і перетворюючись на скам'янілі структури.

Існує альтернативна версія утворення гранітних покладів внаслідок процесу гранітизації (кристалізації). Відповідно до цієї теорії осадові гірські породи через тектонічний зсув опускалися під землю на глибину 10-15 км, де під дією колосальних температур і тиск переплавлялися, утворюючи гранітну породу. Потім на деяких ділянках процеси ерозії, опади та вивітрювання зменшили глибину залягання пластів до кількох метрів, прийнятну для видобутку.

Поклади граніту зустрічаються всіх континентах. Це друга за поширеністю порода земної кори після базальту, тож граніт часто називають «візитною карткою» нашої планети. На території Росії налічується близько 50 найбільших родовищ, які розташовані в основному в Східному Сибіру, Карело-Кольському регіоні, на Уралі, Далекому Сході.

гранітний кар'єр

Хімічний та структурний склад

Гранітна порода є комбінацією трьох основних речовин у різних пропорціях:

польовий шпат (луги та кремнієві кислоти) — 60-65%;
кварц - 25-35%;
слюди (біотит) – 5-10%.
Від кількості польового шпату залежить колір екземпляра. Відсоткове співвідношення кварцу визначає ступінь напівпрозорості зерна. Чим вище вміст біотиту, тим більше виражені переливи за зміни кута зору. Також порода містить включення заліза, алюмінію, кремнію, магнію, кальцію.

Методи видобутку
Найчастіше граніт видобувають недорогим та простим вибуховим методом. По периметру ділянки пробурюють отвори та закладають у них вибухівку. Шматки, що відкололися після вибуху, сортують, нарізають на блоки і відправляють на завод для подальшої переробки. Основний недолік технології – великий відсоток відходу. Близько 30% породи після вибуху розколюється на дрібні, не придатні виготовлення виробів фрагменти, які вирушають на переробку в гравій. Крім того, вибухова хвиля негативно впливає на структуру та міцність матеріалу.

Видобуток за технологією повітряної подушки - щадний, але дорожчий і витратний за часом спосіб. У поглиблення по межах ділянки, що розробляється, закачують повітря, створюючи таким чином високий тиск, під впливом якого брили відколюються від загального масиву.

Використання каменерізів, спеціального обладнання з алмазними насадками, - найдорожчий і практично безвідходний спосіб розробки, що дозволяє отримати гранітні брили правильної форми без пошкоджень.

як видобувають граніт

Види обробки

На завод https://b-granum.com/uk/ граніт надходить у вигляді блоків розміром 3*1,5 м масою близько 20 т, які розрізають на слеби, а потім обробляють одним із способів:

Шліфування та лощення. Обробляє абразивні алмазні круги різної фракції, в результаті чого виходить гладка матова поверхня. У процесі шліфування з поверхні видаляють мікротріщини, отримуючи абсолютно гладку поверхню із закритими порами, в які не проникає вода.
Полірування. Операція, яка дозволяє виявити красу каменю, надати характерного дзеркального блиску і створити виражену глибину кольору.
Випалювання полум'ям газового пальника - вигляд грубої обробки. Під впливом високої температури кварц, що міститься в граніті, вибухає, внаслідок чого утворюється поверхня із шорсткою фактурою.
Бучардування. Обробка попередньо відполірованої поверхні на шліфувальній машині з барабанами з метою отримання шорсткої поверхні. Використовується для створення протислизьких сходів та підлогових покриттів.
Після оздоблення плити розрізають на деталі потрібних розмірів, надають певної форми залежно від призначення майбутніх виробів.

полірований граніт

Властивості граніту

Граніт — один і найміцніший, твердіший і стійкіший до природних впливів каменів. Він морозостійкий, пожежобезпечний, не боїться коливань температур і вологості, не схильний до ураження грибками та пліснявою. Водопроникність необробленого матеріалу мізерна мала, а після обробки він стає практично непроникним для вологи.

Граніт, як і будь-який інший природний камінь, має деяку радіоактивність, але для застосування всередині приміщень використовуються види з найнижчими, безпечними для людини показниками.