Не зупинити час, не зупинити мить, а хочу, 
Споїти не вино — уста і наготу дівочу. 
Коли було тепло, коли було цвіло, 
Того не шанував розмаю. 
В холодну ніч прокинувся в сльозах, 
Бо й досі ще гуляю. 

Кохану загубив, бо соколом літав за хмари, 
Був чортом на землі і падав у хмілю у чари, 
Чого шукав я там, — де лихо як сльота 
Навіщо долю проклинаю, 
Гірка вона, бо нудить самота, 
Бо й досі ще гуляю. 

Ні жінки ні дітей, ні тину ні дверей — могила, 
Чи є ще та любов, щоб зле моє життя простила? 
Нема її нема, — напюся й не засну 
І ту що загубив — згадаю. 
Зна тільки Бог — любив лише одну, 
Хоч досі ще гуляю.