Я нікому не розкажу, тільки тобі,
 Як, здавалося, востаннє рута цвіте.
 Як у небі неосяжнім гасли зорі,
 Якби я міг згадати все.
 Згадати все!

 Приспiв: 
 Хайнорілей, ти — найкраща з людей,
 Норілей-норілай, я тобі винен сонце, небо і більше...
 Хайнорілей, серед сотень очей, 
 Норілей-норілай
 Я лише твоїм відкриваю свій відчай,
 Свій відчай... Свій відчай... Свій відчай...

 Я нікому не відкрию, тільки тобі,
 Досі нездійсненну мрію із моїх снів.
 Наче всі дороги світу стали твої,
 А я навік - обрій для них.
 Обрій для них...

 Приспiв.