Синього неба дотик,твій поцілунок-опік,
Але лише мовчання на прощання. 
Теплий серпневий вітер розвіяв наші квіти, 
І не кажи: „кохаю”, як не знаєш. 

Приспів: 
Може любов, а може ні,
Може не ми закохані. 
Наші слова не сказані, зв’язані. 
Не загаси це полум’я, 
Не забувай моє ім’я. 
Може любов, а може ні, 
Скажи мені, скажи. 

Ніжні слова і ночі знову забути хочеш, 
Але холодне серце не озветься. 
Де заблукало літо, знову шукаєм квіти. 
Ти не кажи: ”кохаю”, як не знаєш. 

Приспів: 
Може любов, а може ні,
Може не ми закохані. 
Наші слова не сказані, зв’язані. 
Не загаси це полум’я, 
Не забувай моє ім’я. 
Може любов, а може ні, 
Скажи мені, скажи.(2 р.)