Ой у лузі по долині вечір вистелив росу 
Розплітав козак дівчині туго сплетену косу 
А вона його питала чи він щиро покохав 
Якщо ні його благала щоб коси він не займав 
А вона його питала чи він щиро покохав 
Якщо ні його благала щоб коси він не займав. 


Ой у лузі по долині ранок вистелив туман 
Не сказав козак дівчині що його любов обман 
Він сказав їй на прощання: "Ти чекай і я прийду." 
І залишив їй страждання, замість радості біду. 
Він сказав їй на прощання: "Ти чекай і я прийду." 
І залишив їй страждання, замість радості біду. 


А вона його чекала вірила його словам 
Свою косу не давала розплітать чужим рукам 
Ой у лузі по долині від дівочих сліз роса 
Посивіла на дівчині нерозплетена коса 
Ой у лузі по долині від дівочих сліз роса 
Посивіла на дівчині не розплетена коса.