Ти не питай мене, чому наш час такий,
 Коли навколо нас темна лиш вода.
 I не питай мене, чому цей свiт такий,
 Hапевно вiдповiдь тобi на це не дам.

 I не питай мене, чому мої пiснi
 Тобi нагадують те, чого нема.
 Але ж вiзьми собi з полицi молодiсть
 Зiтри пилюку там, сядь i заспiвай.

 Hавколо нас живуть герої тих казок,
 Якi в дитинствi ти усi перечитав.
 У них i запитай, чому наш час такий
 I чи було усе п'ять столiтть назад.

 I скажуть нам вони, що загубилася
 У багатьох вiках вiдповiдь проста.
 I бути нам тодi не судилося,
 Бо у нас життя - лиш одне життя.