Я на світі прожив ,наче спалах зорі на світанні 
Наче крапля роси , наче крик журавля – тільки мить
Я не вірив ніяк що й до мене прийде день останній
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить

Я ж так щедро кохав я ж так вірив у зорі і очі
І душею своєю я вас як умів причащав
Але видно господь мені краще життя напророчив
І до себе забрав щоб у райськім саду я співав

Приспів : На могилі моїй посадіть молоду яворину 
І не плачте за мною –за мною заплаче рідня
Я любив вас усіх та найбільше любив Україну
Певно в цьому і є та найважча провина моя

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний
Де таких як і я назліталася ціла сім”я
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні______ Як мені не всміхнеться донька – сиротинка моя

У далеких світах якось раптом усе я покину
Бог іде мені в душу сльозиною і чебрецем________
І до дому хоч вітром хоч промерем сонця полину
І легенько війну над твоїм , Україно , лицем