1. Не обійтися без високих слів
І промовляють з гордістю уста
Серед лісів своїх серед степів
Зростила Батьківщина нас свята

Співала над колискою пісні
Щоб мову рідну чуло немовля
Зерно надій на врожаї рясні
Посіяла в нащадках Кобзаря


ПРИСПІВ:
Зерно надій дозріли колоски
Ми молоді не віримо в казки
Що зробиш ти і все що зможу я
В ім’я її і за її ім’я

2.Не обійтися без високих слів
Ми різних націй різних сповідань
Нам України солов’їний спів
Став джерелом натхнення й сподівань

Якщо ми разом і якщо ми всі
До майбуття повернемось лицем