Яремчук Назарій
ЧОРНА КАВА
Що було, то було, сподіватися марно, 
Але знову над містом блакитні дими. 
І заходжу я знов до старої кав'ярні, 
Де зустрілися ми, де зустрілися ми.

У кав'ярні сховатися можна, здається, 
Від неспокою вулиць і від самоти, 
Незнайома дівчина мені посміхнеться, 
Але це вже не ти, але це вже не ти.

Приспів: 
Чорна кава спогад сумний виклика, 
Чорна кава, як розставання, гірка. 
Заблукаю, містом в тумані піду, 
Все згадаю, в стару кавярню зайду.

Загубилося наше недовге кохання 
У серпанку невпинно минаючих днів, 
Загубилося, наче старенька кав'ярня 
Між блакитних димів, прохолодних димів